про пацієнта/en

1) направлення (на роботу тощо)

2) направлена особа (про пацієнта, клієнта тощо)

3) звертання по допомогу (за порадою)

1) прикм. insane

2) (як ім.) insane person; ( про пацієнта) mental patient

ПСИХОАНАЛІЗ - вчення про позасвідоме, його роль у житті людини, про конфлікти та гармонію позасвідомого і свідомості. На цій теоретичній основі ґрунтується практика П. - стратегія спілкування аналітика і пацієнта, яка приводить до розв'язання внутрішніх конфліктів і звільнення від глибинних психічних травм і комплексів через їх усвідомлення. Основи теорії П. були розроблені Фройдом, який визначив цю теорію як матапсихологію. Основу її становить вчення про "Воно" (позасвідоме або підсвідоме), "Я" (свідомість або "Его") та "Над-Я" ("Супер-Его" або "Цензор"). Позасвідоме, за Фройдом, - джерело сексуальної енергії - лібідо, що є основою всіх психічних процесів. Свідомість формується під впливом зовнішньої реальності - передусім під впливом спілкування з батьками. Позасвідоме та свідомість перебувають у постійному конфлікті, який розв'язується через витіснення - повернення позасвідомих імпульсів у своє джерело та сублімацію - вихід їх у реальність у формі артефактів культури. "Над-Я" ("Цензор") - це сфера позасвідомого, яка контролює дії свідомості і пов'язана з образом одного з батьків. Од 30-х рр. XX ст. поняття "П." виходить за межі вчення Фройда, яке отримує назву ортодоксального П. Це відбувається передусім завдяки діяльності Юнга, Адлера, Фромма, які продовжують і трансформують ідеї Фройда. Юнг, який називає своє вчення аналітичною психологією, розробляє поняття колективного позасвідомого та його архетипів - глобальних структур психіки, що визначають поведінку будь-якого представника людського роду. Адлер досліджує потяг до влади як компенсацію та надкомпенсацію відчуття неповноцінності. Фромм вводить у теорію П. поняття відчуження людини, виходячи на проблему непрофільної та біофільної орієнтації індивіда. На ґрунті П. сформувався особливий різновид етики - психоаналітична етика. Її головне призначення - регламентація відносин психоаналітика та пацієнта. Відправним принципом цієї етики є те, що психоаналітик не має права розголошувати будь-які дані про свого пацієнта без його дозволу, адже до психоаналітика звертаються психічно здорові люди, які цілком відповідають за свої дії і прагнуть набути особистісної аутентичності. У широкому сенсі вислів "психоаналітична етика" стосується етичних концепцій представників психоаналізу.

1. n

1) пака, тюк; в'язка, пакунок; вузол, клунок

2) пакет, пачка; стос; купа

3) короб

4) військ. спорядження; викладка; ранець

5) зграя, гурт, стадо

6) група, купка

7) банда, ватага

8) безліч, сила-силенна, маса

9) пак, паковий лід

10) кількість заготовлених за сезон фруктів (овочів); сезонне виробництво консервів (рибних, м'ясних)

11) комплект клепок

12) колода (карт)

13) мед. простирадло для обгортання; тампон

14) косметична маска із в'язких речовин

15) буд. бутове мурування; напаковування

16) гірн. закладання

17) мет. цементуючий засіб

18) начиняння сальника

19) тех. вузол, блок

2. v

1) пакувати, упаковувати; запаковувати; складати (укладати) речі; укладатися

2) піддаватися упакуванню; легко складатися

3) консервувати; закупорювати (в банки)

4) заповнювати, набивати; переповнювати

5) набиватися, скупчуватися

6) нав'ючувати

7) перевозити багаж

8) носити при собі

9) завдавати сильного удару

10) збиратися зграями

11) ущільнювати (ся); трамбувати (ся)

12) затискати; законопачувати

13) мед. тампонувати

14) обгортати, обкутувати

15) гірн. закладати виробку

16) заповнювати своїми прихильниками (з'їзд тощо)

17) тенденційно підбирати склад присяжних

18) підтасовувати карти

* * *

1) тюк; в'язка, вузол; в'юк; пакет; упаковка; стос; пачка; короб ( коробейника); кoм. кіпа ( як міра)

2) вiйcьк. спорядження, викладка; ранець

3) зграя

4) група; купка; банда

5) велика кількість, маса

6) паковий лід, пак

7) кількість заготовлених фруктів, овочів; виготовлення рибних, м'ясних консервів

8) комплект клепки

9) кapт. колода

10) мeд. обгортання в мокрі простирадла; простирадло для обгортання

11) мeд. тампон

12) косметична маска з в'яжучих речовин

13) бyд. бутова кладка; набивка

14) гipн. закладка; породна стінка; костер, заповнений породою

15) метал. цементуючий засіб, карбюризатор

16) = packing II,

17) тex. вузол, блок

18) cпopт. нападаючі, нападники ( у регбі)

1) упаковувати, запаковувати, пакувати, укладати речі; ( pack up) прибирати, ( pack away)

2) який можна упакувати

3) консервувати

4) заповнювати, переповняти ( pack out)

5) набиватися, скупчуватися ( pack up)

6) збирати карти в колоду

7) нав'ючувати ( коня)

8) перевозити багаж

9) тягати, носити при соб

10) cл. завдавати сильного удару

11) шворити ( гончаків)

12) збиратися зграями ( про вовків)

13) ущільнювати; трамбуватися

14) затикати, законопачувати; консервувати (м'ясо, фрукти)

15) мeд. тампонувати

16) обгортати, огортати; мeд. загортати ( пацієнта) у мокрі простирадла

17) гipн. закладати виробку

18) xiм. заповнювати насадкою, насажувати

1) заповнювати своїми прихильниками (збори, з'їзд)

2) icт. підтасовувати карти

1) тюк; в'язка, вузол; в'юк; пакет; упаковка; стос; пачка; короб ( коробейника); кoм. кіпа ( як міра)

2) вiйcьк. спорядження, викладка; ранець

3) зграя

4) група; купка; банда

5) велика кількість, маса

6) паковий лід, пак

7) кількість заготовлених фруктів, овочів; виготовлення рибних, м'ясних консервів

8) комплект клепки

9) кapт. колода

10) мeд. обгортання в мокрі простирадла; простирадло для обгортання

11) мeд. тампон

12) косметична маска з в'яжучих речовин

13) бyд. бутова кладка; набивка

14) гipн. закладка; породна стінка; костер, заповнений породою

15) метал. цементуючий засіб, карбюризатор

16) = packing II,

17) тex. вузол, блок

18) cпopт. нападаючі, нападники ( у регбі)

1) упаковувати, запаковувати, пакувати, укладати речі; ( pack up) прибирати, ( pack away)

2) який можна упакувати

3) консервувати

4) заповнювати, переповняти ( pack out)

5) набиватися, скупчуватися ( pack up)

6) збирати карти в колоду

7) нав'ючувати ( коня)

8) перевозити багаж

9) тягати, носити при соб

10) cл. завдавати сильного удару

11) шворити ( гончаків)

12) збиратися зграями ( про вовків)

13) ущільнювати; трамбуватися

14) затикати, законопачувати; консервувати (м'ясо, фрукти)

15) мeд. тампонувати

16) обгортати, огортати; мeд. загортати ( пацієнта) у мокрі простирадла

17) гipн. закладати виробку

18) xiм. заповнювати насадкою, насажувати

1) заповнювати своїми прихильниками (збори, з'їзд)

2) icт. підтасовувати карти

заняться

I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;

2) см. Заимствоваться.

II. Заниматься, заняться -

1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;

2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;

3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.

* * *

1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися

1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься

2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися